«Коли людина росте, їй завжди боляче»: Акторка Маша Федорченко про картину Стоп-Земля

В український прокат вийшла тепла, емоційна картина про дорослішання «Стоп-Земля» Катерини Горностай. Стрічка встигла вже отримати кілька відзнак міжнародніх кінофестивалей, зокрема на Берлінале та ОМФК.

Enjoying Club зустрівся з виконавицею головної ролі, «ученицею» умовного 11-А Машою Федорченко і поговорив про знімальний процес, акторську лабораторію, що була створена під час фільмування, про дивне відчуття дорослішання і особисте розуміння назви картини «Стоп-Земля».

Enjoying Club: Наскільки відрізняється школа, яку створили у фільмі, від школи, де ви навчались? Стосунки з вчителями, ровесниками?

Маша Федорченко: Я навчалась у чотирьох різних школах. І перші були максимально відмінні від шкільних умов «Стоп-Землі», ніякої утопічності — складні стосунки з однокласниками, більшість вчителів — якась незрозуміла, без бажання викладати. Остання моя школа була альтернативна, тож більше схожа на таку, як у «Стоп-Землі». Але таких теплих стосунків із кимось з класу, як у фільмі, не мала ніколи. Максимум — ми толерували один одному.

Enjoying: Чи важко було перейти на українську, спілкуватися щодень?

Маша: Ні, не важко. Я повністю українсько-російський білінгв, добре це чи погано, і я щодня спілкуюсь в майже однаковій кількості українською та російською. Останнім часом українська переважає, як і під час зйомок «Стоп-Землі».

Enjoying: Що дала акторська лабораторія? Як вплинуло це навчання на розуміння себе, спілкування з однолітками?

Маша: Акторська лабораторія не відкрила для мене якихось глибоких досвідів у спілкуванні з однолітками, але посприяла моїй усвідомленості і зіграла вирішальну роль у виборі професії.

Enjoying: Як це, почуватися підлітком? Що видається найскладнішим?

Маша: Бути підлітком було важко. Передусім через бажання незалежності, але брак вмінь і ресурсів для її забезпечення. Ще фізіологічні зміни дуже впливали — бо коли людина росте, їй завжди боляче. Це завжди певний відсоток факторів біологічного характеру, які ми не можемо контролювати. Ну і зі сприйняттям себе було особливо важко. Я могла в собі бачити здебільшого недоліки, не вірила, що мене можна любити, бо сама себе не любила. Зараз дорослішаю і вчуся.

Enjoying: Чи ставляться зараз однолітки до вас як до зірки? Як сприймають вони фільм? Чи є відчуття (після численних відзнак кінофестивалей) власної зірковості?

Маша: Друзі ставляться так само, як і до того. Знайомі іноді проявляють якусь дивну мені заздрість — бо це все виглядає так, наче я нічого не зробила, не відівчилась на акторку навіть — і раптом в свої 18 маю цілий фільм і пару відзнак. Щодо впізнаваності — мені на тіндері часто писали: чи часом не я дівчина зі «Стоп-Землі» (Посміхається). Якщо говорити про зацікавленість у мені режисерів — тут все тихо і без змін, поки не отримувала серйозних пропозицій (за невеликим винятком).

Enjoying: Як почувалися на знімальному майданчику?

Маша: Почувалася дійсно щасливою. Але для мене те щастя було не тільки безумовною радістю — це були і втома, і сльози, і безсилля, і щось дуже гірке і зворушливе. Але, тим не менш, — щасливою.

Enjoying: Як складаються ваші стосунки з колегами зараз?

Маша: Ми хороші знайомі.

Enjoying: Що ви відчули, коли побачили себе на екрані? Чи подобається вам цей образ?

Маша: Під час першого перегляду собі не сподобалась. Навіть роздратувала себе. Далі ставало краще. Зараз іноді навіть переживаю симпатію до своєї персонажки.

Enjoying: Чи переживали ви закоханість? Наскільки справжні почуття відрізняються від екранних?

Маша: Відчувала, і зараз відчуваю. Справжні почуття просто не можна контролювати чи направляти, а от екранні — можна і треба. Якщо говорити про те, як на вигляд відрізняється моя закоханість в житті від моєї закоханості на екрані, — в житті мене просто ще сильніше колотить за присутності омріяної людини, а кроки назустріч я роблю так само драматичні.

Enjoying: Чи змінила картина погляд на майбутнє, обраний шлях?

Маша: Завдяки фільмові пересвідчилась, що точно маю бути тут і зараз, з тими, з ким знаходжусь, і там, де я є.

Enjoying: Що означає особисто для вас назва фільму «Стоп-Земля» («Підлога — це лава»)?

Маша: Немає часу чи можливості довго роздумувати — треба діяти. Бо Земля спиняється, а підлога стає лавою — прямо зараз.

Enjoying: Розкажіть, будь ласка, найцікавіший епізод, пов’язаний зі створенням фільму.

Маша: Дуже люблю той тиждень, коли знімалися домашні сцени (в квартирі Маші). Тоді якраз були на черзі найцікавіші для мене (і найстрашніші) сцени — поцілунки, «п‘янство», батьки, малий. Мала бути сцена, де мої батьки займаються сексом, а я через стінку прислухаюсь — але її не включили у фільм. Коли це знімали, батьківська дитина в мені була шокована.

Нагадаємо, продюсерка Віка Хоменко розповіла, як знімали фільм Стоп-Земля.

Фото надані пресслужбою Катерини Горностай

Читайте також:

Феншуй: Експерт розповів, чому не варто купувати квартиру в трикутному будинку

Классический глинтвейн с апельсином  и корицей

Стоп-Земля: В український прокат виходить стрічка Катерини Горностай про підлітків та дорослішання