Вечори на хуторі біля Диканьки: Фантастична історія Оксани та Вакули повертається на сцену Національної опери
30 січня на сцені Національної опери України глядачів очікує яскрава прем’єра. В репертуар театру повертається оновлений балет «Вечори на хуторі біля Диканьки». Enjoying Club побував на репетиції спектаклю й впевнився, що це має бути феєричне видовище.
Вечори на хуторі біля Диканьки: фантастична історія
Балет на музику Євгена Станковича за мотивами відомої фантастичної новели Миколи Гоголя був поставлений Віктором Литвиновим 30 років тому. У 1993 році він мав назву «Ніч перед Різдвом» і здавався навіть надто сучасним для тодішнього глядача.
Балет оновлюється вже втретє. В жовтні 2015 вистава вже поверталася на сцену театру, проте через «різдвяну» назву їй відводили лише зимовий час, тому було вирішено її перейменувати.
За словами Віктора Литвинова, сьогодні публіка має ширші погляди, ніж це було 30 років тому. Тоді глядачеві було складно сприймати і музику Станковича, і сучасну хореографію спектаклю.
«Євген Станкович один із найвидатніших композиторів нашого часу, і саме цей балет він вважає одним із кращих своїх творів, — розповідав свого часу диригент-постановник Аллін Власенко, який, на жаль, не дожив до прем’єри поновленого балету. — Володіючи всіма досягненнями музики 20-21 століть (а це зовсім інші прийоми, ніж ті, що використовувались в класичній музиці 16-19 століть), він віднайшов адекватні та разом з тим нестандартні музичні засоби у вирішенні образів. Драматургія цього спектаклю так само потребує нестандартного мислення і в музиці, і в хореографії, і в сценографії. Під таку музику поставити традиційний балет неможливо. Це має бути фантасмагорія».
І ця фантасмагорія захоплює з першого ж акта. Пластичні рухи, видовищні та емоційні партії (не тільки солістів), сам український дух вистави — тут глядача зачіпає все. Завдяки яскравим костюмам Марії Левитської, «Вечори» з народної оповідки перетворюються на яскраву казку, де живуть відьми і чорти, героїчні козаки схожі на міфічних героїв, а Місяць набуває подоби чарівної царівни (партію виконала танцівниця з Японії Місакі Момма).
«Власне — це один із кращих балетів, в якому поєднані глибокі знання фольклору та класичного танцю. Дуже люблю саме цей балет – він моя гордість, одна з моїх найулюбленіших постановок», — розповіла художниця Марія Левитська.
Головні партії виконали солісти Ярослав Ткачук та Тетяна Льозова, яка станцювала трохи вередливу, проте до нестями закохану у Вакулу Оксану. На камеру Тетяна зізналася, що «любов на сцені» сягає далеко за межі ролі: вони з Ярославом є парою і в житті.
Складні і ризиковані підтримки у па-де-де Оксани і Вакули дійсно потребують неймовірної довіри до партнера, а від партнера — не тільки сили, а й надійності.
До речі, Тетяна танцює Оксану вже в третьому оновленні балету (вдруге виставу оновили в 2015 році), а от Ярослав — вперше. За його зізнанням, найскладнішим випробуванням в підготовці «Вечорів» був брак часу.
Вишукана і тендітна цариця Катерина у виконанні Юлії Москаленко за версією Віктора Литвинова зваблює Вакулу (тут на сцені стає гаряче…), проте без особливого успіху.
До речі, 80% акторського состава оновлено. Наприклад, зваблива Солоха, партію якою так яскраво виконала Олена Карандєєва, танцює в «Вечорах» вперше.
«Мені пощастило, — зізнається вона, — оскільки наш педагог-репетитор Ірина Бродська (до речі, Ірина в цьому році отримала звання народної артистки України) виконувала партію Солохи в першому складі спектаклю».
Солоха у виконанні Олени Карандєєвої вийшла такою принадливою, що й чорта окрутить (партію якого дуже харизматично виконав Даніїл Сілкін).
Отож 30 січня ми маємо можливість побачити яскраву історію про фантастичне кохання, яке сильніше темних сил. Вибирайтесь з-під теплої ковдри, вирушайте в напівтемний зал, відкривайте очі, вуха, а головне — серце, і дозвольте себе здивувати. Повірте, воно того варте.
Віктор Литвинов:
» …30 років тому ми не змогли вивезти балет за кордон. А це ж був такий сучасний спектакль, з точки зору хореографії! І світ тоді не зміг його оцінити. А якби був інтернет, ми б наш спектакль показали по всьому світу. Ми так довго жили оффлайн, що хочеться онлайн. Щоб якісь платформи транслювали наші спектаклі по всьому світові. Нехай знають, які шедеври йдуть на нашій сцені!»
Сподіваємось, так і буде.
Деталі дізнавайтесь на сайті Національної опери
Фото надані пресслужбою театру
Читайте також:
Чарівний сад Марії Левитської: відкривається виставка головного художника Національної Опери
