Пропонуємо подивитися на ситуацію з харчуванням простіше, здалеку, ніби у світі не існує маркетингу та популярних блогерів, а є тільки доказові, доступні дані. І саме з цих позицій розглянемо найбільш трендові продукти та спростуємо поширені міфи.
Рослинне молоко
Сьогодні це дуже популярна альтернатива коров’ячому молоку, популяризована настільки, що кількість варіацій рослинного молока важко перелічити: соєве, вівсяне, гречане, мигдалеве, рисове тощо. Ціна такого молока часом втричі вища, ніж вартість оригінального продукту.
Рослинне молоко — прекрасна альтернатива для тих, хто страждає не непереносимість молочного білка або цукру. В основному рослинне молоко містить воду, перемелену крупу або горіхову пудру, додані рослинні олії для жирності, спеції, вітамінно-мінеральні комплекси та стабілізатори для запобігання зсідання частинок. При виборі рослинного молока варто звертати увагу на склад, аби виключити алергію на горіхи, глютен та виявити прихований цукор.
Проте варто зауважити, що рослинне молоко зараз активно популяризують, а коров’яче, навпаки — вважають суцільним злом. Які ж проблеми з останнім? Це молоко багате на кальцій, фосфор, селен, вітамін А, D, В2, В12, містить 9 з 10 незамінних амінокислот, має невисоку жирність, низький глікемічний індекс, містить молочний цукор — лактозу та казеїн. Саме ці два компоненти можуть спричинити дискомфорт в кишківнику або алергічні реакції. Людям, які не мають таких симптомів, немає сенсу прибирати коров’яче молоко з раціону, адже «страшилки» зі слизом та гормонами не доведені авторитетними дослідженнями. Більш того, лактоза допомагає засвоїти кальцій, тому не варто беззастережно віддавати перевагу рослинному молоку, яким би популярним воно не було.
Мікрогрін
Звідусіль нам повідомляють про користь мікрогріну — маленьких паростків різноманітних рослин, які нібито мають неймовірну силу, в десятки разів більшу, ніж зріла рослина. Вітаміни, мінерали, антиоксиданти —
величезний спектр поживних речовин міститься в порції міні-зелені. Наприклад, мікрозелень пажитнику може слугувати профілактикою залізодефіцитної анемії. Але не все так просто. Від самого початку паростки вирощували суто як прикрасу до страв. Пізніше віра в силу антиоксидантів змусила нас ледве не всі підвіконня облаштувати міні-теплицями. Останні дослідження кажуть, що суперфуд різко втрачає свої властивості одразу після збору врожаю, а тривале зберігання зводить користь нанівець. Крім того, виникають труднощі із забезпеченням стерильності субстрату. Споживаючи мікрогрін прямо зі своєї грядки, ми маємо шанс отримати дозу патогенів, що живуть на поверхні субстрату, ґрунту. Щоб отримати максимальну користь та уникнути зараження, обирайте мікрозелень, що активно росте, та на безпечних субстратах.
Чіа
Ці насіння настільки популярні, що кожен просто мріє їх спробувати. Дуже модно снідати чіа-пудингом з різноманітними горіхами та ягодами. Ці зернята дещо схожі на мак, мають здатність набухати в рідині, від чого нагадують ікринки. Чіа часто використовують у своєму раціоні вегетаріанці як джерело омега-3 жирних кислот. На 100 г чіа припадає майже добова норма фосфору, магнію, міді, селену, багато кальцію та цинку. В складі чіа дійсно є омега-3,-6 жирні поліненасичені кислоти, хоча роль чіа в наборі норми омега-3 дещо перебільшена. Там більше альфа-лінолевої кислоти (ALA), яку ми можемо дістати з інших доступних аналогів, наприклад волоських горіхів, льону чи брюссельської капусти.
Життєво необхідною для нас є все ж докозагексаєнова кислота (DHA), тому розглядати чіа як основне джерело омега-3 не варто. При цьому чіа стане чудовим доповненням вашого фруктового салату або йогурту. Секрет засвоєння чіа, як і інших зернят — жування. Оболонка зернини міцна, і щоб вся користь зерна засвоїлася, необхідно його ретельно пережувати.
Фото: Shutterstock
Читайте також: